Економіка поствійни — як Україні втримати себе після фронту

Україна неодмінно переможе, відновить контроль над усією територією та отримає відшкодування завданих збитків від винуватця цієї війни.

Злочин агресії, вчинений у центрі Європи проти однієї з найбільших європейських держав, обов’язково буде покараний — це обов’язкова передумова стабільного та мирного майбутнього континенту і, на щастя, розуміння цього наприкінці третього року війни почало оволодівати європейською спільнотою.

Україна на порозі перемоги: що означає фаза поствійни

Проте шлях до цієї перемоги буде значно довшим і важчим, аніж це здавалося три роки тому. Перед Україною постає унікальне завдання — не лише досягти перемоги, але й забезпечити спроможність країни — її економіки, громадянського суспільства, правових та владних інститутів — пройти цей тривалий шлях, зберігаючи стійкість та можливості послідовно формувати конкурентоспроможну демократичну європейську державу.

Наразі високоймовірним є те, що одним з етапів на цьому шляху буде специфічний етап поствійни — припинення чи зниження ефективності бойових дій при збереженні високої ймовірності їх поновлення, тимчасової окупації частини території, дієздатності ворога — а отже, на період цієї паузи — значного посилення гібридної агресії Росії проти України у різних сферах. У середньо- та довгостроковому періоді економічна спроможність пройти цей етап видається визначальною. Між тим, на етапі поствійни країна стикнеться з низкою викликів.

Ключові виклики для економіки поствійни

Висока обороноздатність і економіка війни

По-перше, імперативність забезпечення високої обороноздатності країни. Це потребуватиме вирішення комплексу проблем: подальшого нарощування оборонного виробництва, зміцнення власної спроможності фінансувати оборонні видатки (а отже, податкоспроможності економіки завдяки досягненню її високої позитивної динаміки), забезпечення комплектації війська (а отже, збереження людського потенціалу країни), гарантування стійкості основних систем країни.

Відбудова інфраструктури та умов життя

По-друге, необхідність забезпечення відновлення від руйнувань війни, яке має забезпечити належне функціонування економіки, якісні умови життя, зокрема відповідні для повернення до місць проживання як ВПО, так і біженців війни з-за кордону.

Зовнішнє фінансування і довіра донорів

По-третє, безальтернативність залучення зовнішніх фінансових ресурсів (допомоги, кредитів, інвестицій) через неможливість забезпечення відновлення лише внутрішніми ресурсами виснаженої війною економіки.

Глобальна турбулентність як нова норма

По-четверте, спроможність функціонувати в умовах глобальної турбулентності, яка великою мірою викликана саме наслідками розв’язаної Росією війни, а отже, навряд чи завершиться раніше, ніж агресора буде подолано.

Принципи побудови економіки поствійни: від витрат до драйверів зростання

Стійкість в умовах ризиків

Оволодіння інструментарієм забезпечення стійкості в умовах перманентно високих ризиків. Зокрема, йтиметься про інфляційно-курсову стабільність та кредитно-фінансову дієздатність економіки з високим рівнем оборонних (економічно непродуктивних) витрат, а отже — принципове переосмислення політики, яка проводиться Нацбанком. А також — про впровадження організаційних та технічних засобів гарантування безпеки на найчутливіших напрямах: енергопостачання, водопостачання, транспортного сполучення й телекомунікацій, забезпечення продовольством, безпека людей (сховища та безпечні простори). Чіткі плани забезпечення стійкості повинні існувати для усіх регіонів та громад.

Оборонне виробництво як індустріальний потенціал

Перетворення значних видатків на оборону на драйвер розвитку економіки. Потрібне переведення оборонних виробництв на сучасні засади, включаючи максимальне залучення приватного бізнесу, іноземних інвесторів, долучення до міжнародних ланцюгів виробництва озброєння, запуск експорту озброєння. Окрема тема — повернення в економічний оборот коштів, виплачених як грошове забезпечення військовослужбовців, що має вирішуватися в рамках загального перезавантаження грошово-кредитної політики.

Економічна динаміка і підтримка попиту

Максимальне використання досягнутого рівня безпеки для активізації економічної динаміки: дерегуляція і заохочення підприємництва, всебічна підтримка внутрішнього попиту, заохочення інвестицій, зокрема іноземних інвесторів. Необхідність забезпечення поточних потреб Сил оборони (а можливо — й розміщеного в Україні іноземного контингенту) стане вагомою складовою сукупного попиту.

Структурні зміни і нова географія економіки

Спроможність забезпечувати динамічні структурні зміни та керувати ними. У поствоєнний період активізуються зміни в галузевій структурі економіки, просторовому розміщенні активів (насамперед з міркувань безпеки), включеності в міжнародні ланцюги створення вартості тощо. Збалансовані зміни національного ресурсного потенціалу мають забезпечуватися через сучасну промислову політику, політику щодо ринку праці та людського розвитку загалом, політику регіонального та просторового розвитку. Відповідні структурні зміни мають, по суті, складати зміст відновлення економіки від руйнувань війни.

Інклюзивність і людський капітал

Досягнення максимальної інклюзивності економіки — поширення позитивного ефекту економічної динаміки на максимально широке коло залучених стейкхолдерів. Тому в центрі уваги має бути створення можливостей для зайнятості, якісних та безпечних умов для життя, сприяння поверненню втікачів від війни. Поширена теза про очікуваний значний дефіцит робочих рук у повоєнний період слушна, проте робити конкретні висновки і прогнози наразі зарано, доки не визначаться ключові зміни у структурі економіки. Створення кожному громадянину можливостей для реалізації його потенціалу й за рахунок цього — зміцнення національної ідентичності — надважлива задача для збереження людського капіталу країни у період поствійни.

Відкритість і торгівля у глобальному середовищі

Висока відкритість економіки та орієнтованість на вільну торгівлю — що може бути досить складно за ризиків поширення глобальних "торговельних воєн", проте це безальтернативна можливість залучення фінансового ресурсу в масштабах, адекватних масштабам завдань відновлення економіки. Саме відкритість, яка створює умови для встановлення контактів із широким спектром партнерів та інвесторів, дозволить захистити базові національні інтереси і суб’єктність країни в умовах високої залежності від зовнішніх ресурсних надходжень.

Від проєктів до інституцій: як уникнути старих помилок

Широке коло окреслених завдань доводить, що побудова економічної моделі поствійни має стати справою для широкого кола стейкхолдерів. Проте головне наразі — перейти від панівної досі проєктної парадигми відновлення до побудови інститутів стійкого розвитку економіки в умовах постійно високих безпекових ризиків.

Нагадаємо, експерти фінансового ринку застерігають, що інвестувати в нерухомість зараз ризиковано — як через низьку дохідність, так і через потенційну небезпеку для збереження капіталу.

Раніше голова наглядової Ради Crowe Mikhailenko пояснив, чому податкові органи часто діють неправомірно.