Якщо немає прописки — як каратимуть у липні 2025

Після кожного переїзду в Україні громадяни зобов’язані зареєструвати нове місце проживання протягом 30 днів. Це вимога чинного законодавства. Той, хто ігнорує цю норму, ризикує отримати адміністративне покарання.

Питання реєстрації регулює стаття 197 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Згідно з нею, за проживання без реєстрації передбачено:

• попередження — у разі першого порушення;
• штраф від 17 до 51 грн — якщо протягом року зафіксовано повторне порушення.

Проте на практиці ситуація не така сувора, як здається на перший погляд.

Кого штрафуватимуть у липні 2025 року

Санкції у липні 2025 року загрожують:

• особам, які переїхали, але не зареєструвалися за новою адресою;
• тим, хто знявся з обліку, але не став на новий;
• батькам, які не зареєстрували дитину упродовж трьох місяців після народження.

Особливо обережними мають бути ті, хто:

• планує офіційне працевлаштування;
• користується держпослугами або соціальною допомогою;
• оформлює державну допомогу, субсидії, пенсії.

Усі ці дії неможливі без актуальної реєстрації місця проживання.

Що каже практика: штрафи — радше виняток

Хоча санкції передбачені, у реальному житті штрафи накладають рідко.

"Найгірше, що може загрожувати особі, яка проживає без реєстрації, — це штраф у розмірі 51 гривні", — пояснює РБК-Україна юрист Ігор Тетеря.

За словами правника, судова практика свідчить: більшість справ за статтею 197 КУпАП закінчуються попередженням, а не фінансовим покаранням.

"Якщо проаналізувати Єдиний держреєстр судових рішень, можна знайти понад 9 тисяч справ. Проте у переважній більшості випадків суди обмежуються попередженням", — зазначає Тетеря.

Причин кілька:

• довести факт проживання без прописки складно;
• часто немає зацікавленої сторони у відкритті справи;
• держава не вважає це пріоритетом для контролю.

У кого ситуація складніша — іноземці та особи без громадянства

Для іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні тимчасово або постійно, вимоги до реєстрації жорсткіші. За порушення передбачено штраф від 510 до 850 грн.

До таких порушень належать:

• проживання без реєстрації;
• подання недостовірних чи недійсних документів;
• ігнорування термінів реєстрації після в’їзду.

Ці санкції застосовуються не лише до громадян інших країн, а й до осіб без громадянства — наприклад, біженців, які перебувають на території України.

Хто накладає штрафи: хто має повноваження

Відповідно до законодавства, рішення щодо порушень правил реєстрації ухвалюють:

• виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад;
• суди — у складніших випадках або при оскарженні.

Часто справи закривають через відсутність складу адміністративного правопорушення.

"Штрафи за частиною 2 статті 197 КУпАП, коли порушника вже вдруге притягають до відповідальності, практично відсутні в судовій практиці", — коментує Тетеря.

Найімовірніше, це пов’язано з низькою суспільною небезпекою такого порушення та бюрократично складною процедурою притягнення до відповідальності.

У яких випадках варто все ж подбати про прописку

Попри м’якість санкцій, на практиці відсутність реєстрації може стати бар’єром у важливих життєвих ситуаціях:

• при офіційному працевлаштуванні, особливо на держслужбу;
• при влаштуванні дитини до школи чи садка;
• для реєстрації транспортного засобу;
• під час отримання паспортних чи міграційних послуг;
• при оформленні спадщини, субсидій, соціальних виплат.

Навіть якщо штраф мінімальний, відсутність прописки може затримати або унеможливити доступ до важливих сервісів.

Що ще варто знати українцям

Якщо ви винаймаєте житло і власник відмовляється реєструвати ваше місце проживання, пам'ятайте, що закон дає чіткі відповіді на це питання. Ви маєте право на реєстрацію навіть в орендованому житлі, і ця відмова може обмежувати ваші законні можливості.

Також питання виписки чи виселення з квартири може виявитися непростим, особливо якщо ви не знаєте всіх тонкощів законодавства. В умовах воєнного стану існують певні категорії осіб, яких неможливо виписати з житла, навіть за рішенням суду.