Чому дисплей смартфона став жирним і як це виправити

Коли дістаєш смартфон із кишені, на екрані дедалі частіше видно неохайну карту відбитків пальців, а протирання мікрофіброю допомагає лише на кілька хвилин. Причина — зношене олеофобне покриття, тонкий невидимий шар, що стримував жир і полегшував ковзання пальців.

Сайт Новини.LIVE розповідає, як відновити олеофобне покриття та чому воно зношується.

Що таке олеофобне покриття та чому воно стирається

Олеофобне покриття — ультратонка плівка завтовшки кілька нанометрів, тобто в десятки тисяч разів тонша за людську волосину. Уперше її використала Apple у 2009 році на iPhone 3GS, після чого крапля води почала скочуватися з екрана, мов із гусиного пера. На молекулярному рівні це "ліс" із мікрощітинок, що одним кінцем міцно тримаються за скло, а другим відштовхують жир і воду, а основу становлять фторовані сполуки, подібні до тих, що захищають антипригарні сковорідки.

Кожен свайп стирає частинки покриття, і навіть найякісніший шар втрачає властивості вже після приблизно 5-7 тисяч дотиків — фактично за кілька місяців активного користування. Спиртові серветки, засоби з аміаком і тривале перебування під ультрафіолетом пришвидшують деградацію, а невидимий захист особливо "боїться" ізопропілового спирту. Навіть флагман за тисячі гривень через пів року може перетворитися на "жирний млинець", хоч у дорогих моделей шар зазвичай багатошаровий і тримається довше, ніж у бюджетників.

Перевірити стан покриття просто: капніть краплю води на екран, уникаючи динаміка. На новому смартфоні вона триматиметься майже сферою з кутом контакту 95-110 градусів. Коли шар зноситься, крапля розпливеться, а кут зменшиться до 60-70 градусів, адже сили притягання води до поверхні вже перевищують когезію всередині самої краплі.

Як відновити олеофобне покриття

Більшість "чарівних" засобів для відновлення — порожні обіцянки. Один із небагатьох винятків — японські засоби із фторполімерами, що після нанесення повертають кут контакту до приблизно 100 градусів і тримаються 2-3 місяці. Натомість автомобільні "антидощі" та меблеві поліролі лише тимчасово відштовхують воду, активно притягаючи пил і бруд, а силіконова основа погано бореться з жиром.

Якісне захисне скло з добрим олеофобним шаром коштує стільки ж, скільки й відновлювальне покриття, але його достатньо встановити один раз — і забути. До того ж преміальні стекла дають кут контакту 115-120 градусів, інколи кращий за заводський, адже виробники скла спеціалізуються саме на цій технології.

Якість покриття може різнитися навіть між партіями однієї моделі: процес нанесення потребує стерильності та точного дозування компонентів. У бюджетному сегменті часто економлять на фторованих групах, тож "олеофобка" стирається майже вщент, і, парадоксально, голе скло іноді краще за нерівномірно зруйнований шар.

Перш ніж наносити нове покриття, скло треба ідеально почистити. Оптимальні умови — 20-25 °C, вологість до 60%, відсутність пилу. Після нанесення шар полімеризується від 6 до 24 годин, і в цей час смартфоном краще не користуватися.

У лабораторіях уже тестують самовідновні покриття з мікрокапсулами активних речовин, але поки вони не дісталися конвеєра, варто дбайливо ставитися до наявного шару або планово оновлювати його. Адже саме від цієї тонкої плівки залежить, чи буде користування смартфоном приємним, чи перетвориться на щоденну боротьбу з відбитками.

Нагадаємо, сучасні OLED і AMOLED-дисплеї демонструють чудову яскравість і контраст, але з часом можуть втрачати якість зображення через вигорання пікселів. Особливо це помітно після тривалого показу нерухомих зображень.

Також ми писали, що, попри маркетингові обіцянки щодо зміцнених корпусів і скла, навіть преміальні смартфони часто втрачають вигляд після падінь або звичайного щоденного використання. Ціна не гарантує захисту від подряпин і тріщин.